Алгоритм дій охорони при тривозі: чому охоронник не повинен імпровізувати — пояснює директор агентства безпеки «Камрат» Олексій Абусов
Якість охорони найкраще перевіряється не тоді, коли на об’єкті все спокійно, а в перші хвилини після виникнення реальної загрози. Саме в цей момент стає зрозуміло, чи існує на підприємстві справжня система безпеки, чи охорона фактично зводиться до присутності людини на посту.
За роки роботи у сфері безпеки я неодноразово переконувався: навіть досвідчений охоронник у критичній ситуації не повинен витрачати час на роздуми про те, кому телефонувати, куди рухатися, кого повідомляти і що робити в першу чергу. Основний порядок його дій має бути визначений заздалегідь.
У професійному середовищі для цього можуть використовувати різні назви — алгоритм реагування, порядок дій, інструкція охоронника при виникненні нештатної ситуації. Назва тут другорядна. Головне — щоб працівник чітко розумів свої дії та межі повноважень.
Чому імпровізація в охороні небезпечна
Уявімо звичайну нічну зміну на підприємстві. Охоронник отримує інформацію про рух у віддаленій частині території. Він не знає, чи це технічне спрацювання, працівник підприємства, який затримався після роботи, чи стороння людина, яка проникла через огорожу.
Якщо порядок дій не визначений, починається імпровізація.
Один охоронник піде перевіряти територію самостійно. Інший спочатку зателефонує керівнику. Третій вирішить поспостерігати через камери. Четвертий одразу викличе поліцію.
Проблема полягає не в тому, що один із цих варіантів обов’язково неправильний. Проблема в тому, що рішення приймається ситуативно людиною, яка перебуває в умовах дефіциту часу та інформації.
У професійно організованій охороні основні сценарії повинні бути проаналізовані ще до того, як щось станеться.
Інструкція повинна відповідати конкретному об’єкту
Я вважаю великою помилкою використовувати одну універсальну інструкцію для всіх об’єктів.
Охорона невеликого офісу та великого промислового підприємства — це абсолютно різні завдання. В одному випадку працівник контролює вхід і декілька приміщень, в іншому — декілька постів, транспортні ворота, склади, виробничі корпуси та значну територію.
Тому алгоритм дій необхідно формувати з урахуванням планування об’єкта, кількості постів, режиму роботи підприємства, технічних засобів охорони, системи відеоспостереження, доступного зв’язку та реальних ризиків.
Навіть порядок реагування на проникнення через периметр на двох сусідніх підприємствах може відрізнятися.
Що повинен знати охоронник до початку зміни
Працівник охорони повинен заздалегідь розуміти не лише свої повсякденні обов’язки, а й порядок дій при виникненні загрози.
Якщо спрацювала сигналізація, він має знати, звідки надходить інформація і як її перевіряти. Якщо виявлена стороння особа — якими є його подальші дії відповідно до законодавства та внутрішніх інструкцій. Якщо виникла пожежа — кого необхідно повідомити і як діяти до прибуття відповідних служб. Якщо на прохідній виник конфлікт — коли необхідно викликати підсилення або поліцію.
Це стосується і спроби винесення майна, пошкодження огорожі, втрати зв’язку, відключення електроенергії, виявлення підозрілого предмета та інших ситуацій, які можуть виникнути на конкретному об’єкті.
Охоронник не повинен уперше замислюватися над цими питаннями в момент самої події.
Перші хвилини мають найбільше значення
У безпеці час часто є одним із ключових факторів.
При проникненні порушнику потрібен час, щоб дістатися до майна. При пожежі ситуація може швидко змінюватися. Під час конфлікту на прохідній декілька хвилин можуть визначити, чи вдасться локалізувати ситуацію.
Саме тому алгоритм повинен усувати зайві затримки.
Якщо охоронник після виявлення загрози спочатку телефонує одному керівнику, потім другому, чекає відповіді, пояснює ситуацію і лише після цього починає діяти, дорогоцінний час уже втрачено.
Правильна організація охорони передбачає, що працівник знає послідовність першочергових дій і не витрачає критичні хвилини на з’ясування того, хто повинен прийняти рішення.
Але інструкція не повинна перетворювати охоронника на робота
Є й інша крайність — намагатися прописати кожну можливу ситуацію до найдрібніших деталей.
Це також не працює.
Жодна інструкція не здатна передбачити абсолютно всі обставини реальної події. Тому працівник повинен бути підготовленим, розуміти свої повноваження, оцінювати ризики та приймати рішення в межах визначеного порядку.
Мета алгоритму — не позбавити людину можливості думати. Його завдання — прибрати хаос там, де основні рішення можна і потрібно було прийняти заздалегідь.
Наприклад, питання про те, хто повідомляє відповідальну особу замовника, не повинно вирішуватися під час надзвичайної події. А от конкретні дії охоронника безпосередньо на місці можуть залежати від обстановки.
Окрема проблема — зв’язок між постами
На великих об’єктах недостатньо правильної роботи одного охоронника.
Якщо існує декілька постів, необхідно чітко розуміти, як між ними передається інформація і хто координує дії персоналу.
Припустимо, один пост виявив спробу проникнення через периметр. У цей момент інший пост може контролювати центральний виїзд, третій — складську зону. Якщо інформація передається хаотично, частина охорони може взагалі не розуміти, що відбувається.
Тому система реагування повинна визначати не тільки дії конкретного охоронника, а й взаємодію всього персоналу.
Техніка повинна бути частиною алгоритму
Відеоспостереження, охоронна сигналізація, тривожні кнопки, системи контролю доступу та інші технічні засоби значно розширюють можливості охорони. Але встановити обладнання недостатньо.
Працівник повинен знати, яку інформацію він отримує від системи і що робити після її отримання.
Наприклад, камера зафіксувала рух біля огорожі. Чи повинен охоронник негайно залишити пост і піти туди? Чи спочатку необхідно перевірити інші камери? Чи повідомити старшого зміни? Чи направити іншого працівника? Відповідь залежить від конкретного об’єкта та організації його охорони.
Саме тому я завжди наголошую: технічна і фізична охорона повинні працювати не окремо, а як одна система.
Інструкцію недостатньо просто видати під підпис
Це одна з найважливіших проблем.
На підприємстві може бути чудово написана інструкція на двадцять сторінок. Охоронник поставить підпис про ознайомлення, документ покладуть у папку — і всі вважатимуть питання вирішеним.
А через пів року виникає реальна ситуація, і працівник не пам’ятає, що саме там було написано.
Тому підготовка персоналу не повинна закінчуватися ознайомленням із документом.
Алгоритми необхідно періодично проговорювати, перевіряти знання персоналу та моделювати типові ситуації. Керівник охорони може поставити просте питання: «Третя година ночі, спрацював датчик у складському приміщенні — ваші дії?»
За відповіддю дуже швидко стає зрозуміло, чи готова людина до реальної ситуації.
Після кожної серйозної події алгоритм потрібно аналізувати
Навіть правильно розроблена система не повинна залишатися незмінною роками.
Якщо на об’єкті відбулося проникнення, крадіжка, конфлікт, пожежа або інша серйозна подія, після її завершення необхідно проаналізувати не тільки дії порушника, а й роботу власної охорони.
Коли було виявлено загрозу? Хто першим отримав інформацію? Скільки часу минуло до реагування? Чи правильно передавалася інформація? Чи спрацювали технічні засоби? Чи були дії персоналу своєчасними?
Мета такого аналізу — не обов’язково знайти винного. Значно важливіше знайти слабке місце системи та не допустити повторення тієї самої помилки.
Хороша інструкція повинна давати конкретні відповіді
На практиці я зустрічав формулювання на кшталт: «У разі виникнення небезпеки вжити необхідних заходів».
Для реальної охорони така фраза майже нічого не дає.
Яких саме заходів? Хто приймає рішення? Кого повідомляти? Коли викликається поліція або інша екстрена служба? Хто інформує замовника? Хто контролює інші входи та виїзди? Як фіксується подія?
Професійно складений порядок дій повинен прибирати максимум таких невизначеностей.
При цьому він обов’язково має враховувати законодавчі повноваження персоналу охорони. Жодна внутрішня інструкція не може надавати охороннику прав, яких він не має відповідно до законодавства.
Справжня якість охорони проявляється у критичний момент
Охоронник може сотні змін поспіль не зіткнутися із серйозною подією. Але це не означає, що його готовність до такої події не має значення.
Навпаки.
Ми організовуємо охорону саме для того моменту, коли нормальний режим буде порушений.
Тому, на мою думку, один із головних показників професійної системи безпеки — це можливість у будь-який момент поставити працівнику питання: «Що ви будете робити, якщо зараз станеться ось це?» — і отримати чітку, професійну та законну відповідь.
Якщо такої відповіді немає, проблему потрібно вирішувати до виникнення реальної загрози, а не після неї.
Саме тому алгоритми реагування — це не формальність і не зайва паперова робота. Це один із практичних інструментів, який дозволяє перетворити окремих охоронників, камери, сигналізацію, зв’язок і групи реагування на єдину систему безпеки.
Професійна охорона починається не з того, як працівник діє під час спокійної зміни. Вона починається з того, наскільки він готовий правильно діяти в ту хвилину, коли щось пішло не за планом.
Професійна охорона «Камрат» — це системний підхід
Агентство безпеки «Камрат» у Кривому Розі та на території України понад 21 рік працює на ринку охоронних послуг, забезпечуючи фізичну та технічну охорону об’єктів, пультову охорону, відеоспостереження, охоронну сигналізацію, реагування мобільних груп та комплексну організацію безпеки.
Значну увагу ми приділяємо не лише виставленню постів охорони, а й організації роботи персоналу, визначенню його завдань та порядку дій у нештатних ситуаціях.
Якщо вам необхідно організувати надійну охорону підприємства, складу, офісу, будівельного майданчика, приватного об’єкта чи іншого майна, фахівці агентства безпеки «Камрат» допоможуть оцінити ризики та побудувати систему захисту відповідно до особливостей конкретного об’єкта.
Матеріал спеціально підготовлений для онлайн-медіа «КАМРАТ ГРУПА КОМПАНІЙ».
Зображення згенеровано за допомогою штучного інтелекту (ШІ).
Автор статті: директор групи компаній «Камрат» Абусов Олексій.