У Луцьку жінка ошукала дружину пораненого військового майже на 200 тисяч гривень

Луцький міськрайонний суд виніс вирок місцевій мешканці, яка понад пів року ошукувала дружину пораненого військовослужбовця. Під приводом допомоги з оформленням медичних документів для звільнення чоловіка з армії через поранення вона заволоділа майже 200 тисячами гривень.

За матеріалами справи, засуджена була особисто знайома з потерпілою та знала, що та шукає можливість оформити необхідні документи для чоловіка. Саме цим вона і скористалася: зв’язалася з жінкою через Viber, видаючи себе за іншу особу, та переконала, що може посприяти у вирішенні питання.

Потерпіла не підозрювала обману й упродовж семи місяців переказувала гроші на банківські картки шахрайки. Перекази здійснювалися з 15 липня 2025 року до 27 січня 2026 року. Суд встановив, що кошти надходили на рахунки у кількох банках, зокрема:

• 17 000 гривень — на картку Кредобанку;
• 18 006 гривень — на картку Акцент-Банку;
• 22 575 гривень — на іншу картку Кредобанку;
• 72 763 гривні — на картку Сенс Банку;
• 65 000 гривень — на картку Альянс Банку.

Надалі засуджена переводила ці кошти на власний рахунок у ПриватБанку та витрачала їх на особисті потреби, зокрема у магазинах Луцького району. Для контролю надходжень вона користувалася банківськими застосунками одразу п’яти різних банків на окремому телефоні.

Загальна сума завданої шкоди склала 195 344 гривні. Суд визнав її значною, оскільки вона більш ніж у сто разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Суд врахував пом’якшуючі обставини

У судовому засіданні обвинувачена повністю визнала свою вину. Вона підтвердила, що знала про проблему потерпілої, свідомо видавала себе за іншу людину та отримані кошти витрачала на власні потреби.

Збитки на момент розгляду справи відшкодовані не були, однак сторони домовилися про графік їх погашення.

Під час винесення вироку суд врахував низку пом’якшуючих обставин: жінка раніше не була судима, має малолітню дитину, а її чоловік є учасником бойових дій та особою з інвалідністю III групи. Крім того, потерпіла також просила не позбавляти її волі.

У підсумку суд призначив покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, але звільнив від його відбування з іспитовим строком один рік. Засуджена зобов’язана періодично з’являтися на реєстрацію до органу пробації та повідомляти про зміну місця проживання.

Вирок було ухвалено 16 червня 2026 року. Оскаржити його можна до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Шахрайство на темі військової служби набуває поширення

Подібні злочини у воєнний час стають дедалі поширенішими. Шахраї часто обирають жертвами людей, які перебувають у складному емоційному стані: родичів поранених військових, сім’ї мобілізованих або тих, хто шукає законні шляхи розв’язання складних бюрократичних питань.

У цій справі зловмисниця використала одразу кілька типових прийомів: особисте знайомство з потерпілою, спілкування через месенджер від імені іншої людини та тривалий психологічний вплив. Саме така схема дозволила їй утримувати довіру жертви впродовж кількох місяців.

Правоохоронці й юристи неодноразово наголошують: будь-які пропозиції «допомогти» вирішити питання, пов’язані зі службою, оформленням документів, проходженням ВЛК або отриманням відстрочки, необхідно перевіряти виключно через офіційні органи та уповноважені установи.

Viber дедалі частіше використовують у шахрайських схемах

Месенджери, зокрема Viber, уже давно стали одним з основних інструментів шахраїв. Через них зловмисники не лише масово розсилають фальшиві повідомлення про допомогу, виплати чи «чергу на отримання коштів», а й ведуть тривалу персональну комунікацію з конкретною людиною.

Луцький випадок ще раз показує: небезпека полягає не тільки у випадкових повідомленнях від незнайомців, а й у ситуаціях, коли обман надходить від нібито знайомої або рекомендованої особи.

Фахівці радять ніколи не переказувати гроші на прохання, отримані через месенджери, без попередньої перевірки інформації, навіть якщо звернення здається правдоподібним або надходить від людини, якій ви довіряєте.

Коментар від «Камрат»

Фахівці Агентства безпеки «Камрат» звертають увагу: у подібних ситуаціях важливе не лише особисте дотримання обережності, а й загальна культура безпеки — як інформаційної, так і економічної. Перевірка джерел, контроль комунікацій, уважне ставлення до фінансових переказів і своєчасна консультація з фахівцями допомагають зменшити ризик стати жертвою шахрайства.

Для бізнесу, установ і приватних осіб у Кривому Розі та Дніпропетровській області актуальними залишаються послуги економічної безпеки, відеоспостереження, охорони об’єктів та комплексного контролю ризиків. У багатьох випадках саме системний підхід до безпеки допомагає запобігти серйозним втратам.

Зображення згенеровано ШІ та має ілюстративний характер.