Дорогі наші земляки, брати та сестри по зброї та, на жаль, по нещастю, яке полонило нашу країну, занурило її у пітьму та горе.
Зазвичай у мирні часи у День козацтва та українських захисників і захисниць ви приймаєте безтурботні вітання на свою адресу від колег, друзів і родин. Цього дня в Україні проходять урочисті офіційні заходи. Школярі малюють малюнки, фантастично уявляючи сценарії війни. Проте не цьогоріч. Країна у вогні, ви на війні – бороните або наступаєте, розміновуєте, евакуюєте, підвозите харчі, розбираєте завали, гасите пожежі, рятуєте житті… Ви – учасники всього того, що ми ніколи не бажали один одному. Але вкотре на жаль…
Дякуємо вам за те, що стоїмо. Дякуємо, що живемо під державним синьо-жовтим стягом; що наші діти бережуть етнічне коріння, а ми на своїй землі молимося Богові, говоримо рідною мовою та плекаємо свої традиції та цінності. Вранішні церковні дзвони лунають на вашу честь, а ми, християни, звертаємося у молитві до Пресвятої Богородиці з проханням про порятунок. Нехай же ж кожного з Вас, наші герої, Богородиця вкриє своєю покровою, збереже Ваше життя та порятує всіх нас від подальшого кровопролиття.
Низько вклоняємося світлій пам’яті полеглих та згадуємо усіх, хто в різні часи національної історії загинув у боротьбі за свободу і незалежність Української держави.
Слава захисникам і захисницям України!
Слава Україні!