Чи зобов’язані вам надати запис із камери відеоспостереження: пояснює директор агентства безпеки «Камрат» Олексій Абусов
Уявімо досить звичайну ситуацію. Ви залишили автомобіль біля магазину, а після повернення побачили пошкодження. Поруч встановлена камера відеоспостереження. Ви заходите до магазину і просите охоронника: «Покажіть запис за останню годину».
Здається очевидним: камера є, подія сталася, отже запис повинні показати.
На практиці все складніше.
За роки роботи у сфері безпеки я переконався, що люди часто сприймають камеру відеоспостереження як загальнодоступне джерело інформації. Якщо вона встановлена на фасаді магазину, у під’їзді, на парковці або території підприємства, виникає відчуття, що будь-яка людина, яка потрапила в неприємну ситуацію, може прийти та вимагати відео.
Але система відеоспостереження має власника, записи можуть містити інформацію про багатьох людей, а доступ до архіву повинен бути організований відповідно до законодавства та внутрішніх правил власника системи.
Тому відповідь на запитання із заголовка така: сам факт того, що потрібна вам подія потрапила на чужу камеру, ще не означає автоматичного права отримати копію всього відеозапису на першу усну вимогу.
Чому охоронник не повинен просто відкрити архів
Розглянемо ту саму ситуацію з автомобілем.
Людина підходить до охоронника торговельного центру та пояснює, що приблизно о 16:00 хтось пошкодив її машину. Охоронник бачить камеру, яка контролює парковку, і технічно може відкрити архів.
Чи повинен він одразу це зробити?
На мою думку, професійно організована система безпеки не повинна працювати таким чином.
Охоронник не може самостійно вирішувати, кому показувати записи, кому дозволяти фотографувати монітор і кому копіювати відео на флешку.
Сьогодні людина просить запис власного автомобіля. Завтра інший відвідувач попросить показати, з ким певна особа заходила до будівлі. Післязавтра хтось захоче дізнатися, коли конкретний працівник залишає офіс.
Якщо кожен співробітник охорони на власний розсуд відкриватиме архів стороннім людям, сама система відеоспостереження може стати джерелом ризику.
На відео знаходитесь не тільки ви
Це ще один момент, про який часто забувають.
Камера біля магазину може одночасно зафіксувати десятки людей, номери автомобілів, маршрути їхнього пересування та інші обставини.
Українське законодавство встановлює правила захисту персональних даних та інформації про фізичних осіб. Тому питання доступу, використання та передачі відеозаписів не можна зводити до простого принципу: «Я є на цьому відео — віддайте мені весь файл».
Кожна конкретна ситуація може мати свої правові підстави та обставини.
Саме тому на підприємстві або іншому об’єкті повинен існувати визначений порядок роботи з архівом відеоспостереження.
Відмова охоронника показати запис не означає, що відео втрачено
Припустимо, вам відмовилися показати відео безпосередньо на посту.
Не потрібно одразу конфліктувати з охоронником.
Він може просто не мати повноважень надавати доступ до архіву.
Набагато важливіше встановити, хто відповідає за систему відеоспостереження, і повідомити власника або адміністрацію про подію.
При цьому є одна річ, яку я радив би робити максимально швидко:
попросити зберегти відповідний фрагмент запису.
Це іноді важливіше, ніж негайно отримати його копію.
Чому потрібно діяти швидко
Система відеоспостереження не обов’язково зберігає записи безстроково.
Тривалість архіву залежить від налаштувань системи, кількості камер, обсягу накопичувачів, якості запису, режиму роботи та інших параметрів.
Коли доступне місце закінчується, у багатьох системах старі записи поступово замінюються новими.
Тому якщо подія сталася сьогодні, не варто через декілька тижнів згадувати: «А там же була камера».
Запису на той момент уже може не бути.
Якщо відео потенційно має значення, доцільно якомога швидше повідомити власника системи про дату, приблизний час та місце події і попросити забезпечити збереження відповідного фрагмента.
Якщо сталося правопорушення — звертайтеся до поліції
Якщо відеозапис може містити інформацію про кримінальне правопорушення, ДТП або іншу подію, яка потребує втручання правоохоронних органів, не потрібно будувати всю стратегію навколо особистої суперечки з власником камери.
Зверніться до поліції та повідомте, що подія могла бути зафіксована конкретною камерою.
Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає правові механізми отримання інформації, речей і документів, які мають значення для кримінального провадження. Законодавство також окремо регулює отримання слідчим або прокурором копій записів, здійснених технічними засобами у публічно доступних місцях.
Тобто ситуація «власник не дав мені відео особисто» і ситуація «уповноважений орган отримує необхідний запис у передбаченому законом порядку» — це не одне й те саме.
Не кожне прохання про відео пов’язане зі злочином
Бувають і зовсім інші ситуації.
Людина загубила гаманець і хоче подивитися, де саме це сталося. Відвідувач не може знайти залишену річ. Водій намагається зрозуміти, хто зачепив його автомобіль дверима на парковці.
Тут також можна звернутися до адміністрації об’єкта та пояснити обставини.
Іноді проблему можна вирішити без передачі людині самого відеофайлу. Наприклад, відповідальна особа може перевірити необхідний проміжок архіву та повідомити, чи зафіксована потрібна подія.
Але конкретний порядок залежатиме від власника системи, характеру запису та правових підстав для його використання.
Тому я не радив би починати розмову словами: «Ви зобов’язані негайно дати мені запис».
Набагато ефективніше чітко пояснити, що сталося, коли саме це відбулося та для чого необхідна інформація.
Чи може людина знімати відео з монітора на свій телефон
З точки зору безпеки це погана практика, якщо здійснюється без дозволу відповідальної особи.
Монітор поста охорони може одночасно показувати не тільки потрібну камеру, а й інші зони об’єкта.
На екрані можуть бути видимі внутрішні приміщення, службові входи, розташування постів, порядок переміщення персоналу або інша інформація, яку не варто передавати стороннім.
Тому доступ до моніторів та архіву повинен контролюватися.
Саме через такі дрібниці іноді виникають серйозні проблеми безпеки.
Відео може містити інформацію про саму систему охорони
Цей аспект особливо важливий для підприємств.
Архів відеоспостереження може показувати не тільки людей.
За записами іноді можна зрозуміти, які ділянки контролюються камерами, де існують сліпі зони, коли змінюється охорона, якими маршрутами рухається персонал, у який час відкриваються ворота або прибуває службовий транспорт.
Тому безконтрольне копіювання відео — це ще й питання безпеки самого об’єкта.
Я вважаю, що на серйозному підприємстві повинно бути чітко визначено, хто має право переглядати архів, хто може експортувати записи та кому вони можуть передаватися.
Хто взагалі повинен мати доступ до архіву
Чим більше людей мають необмежений доступ до системи, тим складніше контролювати використання інформації.
Тому права користувачів бажано розмежовувати відповідно до їхніх службових завдань.
Одна людина може контролювати камери в режимі реального часу, але не мати можливості видаляти записи. Інша — працювати з архівом. Право експортувати відеофрагменти може бути надано лише визначеним відповідальним особам.
Це вже питання не тільки відеоспостереження, а й інформаційної безпеки.
Якщо будь-який працівник може скопіювати будь-який запис на особистий носій, організація фактично втрачає контроль над власним відеоархівом.
Камера без архіву може виявитися майже марною після події
Ще одна проблема, з якою доводиться стикатися на практиці: камери встановлені, зображення на моніторі є, але коли виникає необхідність переглянути подію за минулий тиждень — запису вже немає.
Причина може бути в недостатньому обсязі накопичувача, неправильних налаштуваннях або в тому, що ніхто при проєктуванні системи взагалі не визначив необхідний строк зберігання.
Тому питання «скільки днів зберігається архів?» потрібно ставити ще до встановлення системи.
Tatiana:
Для невеликого приватного об’єкта та великого підприємства потреби можуть суттєво відрізнятися.
Професійне проєктування починається з розуміння завдання, а не просто з вибору кількості камер.
Запис потрібно захищати не гірше, ніж саму камеру
Можна встановити сучасні камери високої якості, але залишити відеореєстратор у доступному місці.
У разі проникнення злочинець може забрати обладнання разом із записами.
Тоді камера чудово зафіксувала подію, але доказова інформація зникла разом із реєстратором.
Саме тому при організації професійного відеоспостереження потрібно думати не тільки про те, куди направлена камера, а й про захист обладнання, доступ до архіву, резервування та збереження важливих фрагментів.
Відеоспостереження — це не просто камери на стіні
Я постійно наголошую на цьому клієнтам.
Купити камеру сьогодні нескладно. Значно складніше побудувати систему, яка дійсно допоможе тоді, коли станеться реальна подія.
Необхідно правильно визначити місця встановлення камер, уникнути критичних сліпих зон, забезпечити необхідну якість зображення, розрахувати архів, захистити обладнання та встановити порядок доступу до записів.
І обов’язково потрібно заздалегідь відповісти на питання: що ми будемо робити з відео, якщо воно знадобиться?
Хто його знайде? Хто збереже? Хто має право скопіювати? Кому його можна передати? Як не допустити втрати потрібного фрагмента?
Якщо відповіді на ці питання з’являються тільки після події, система організована не до кінця.
Тож чи зобов’язані вам віддати запис?
Універсальної відповіді «так, завжди» немає.
Те, що ви бачите камеру на будинку, магазині, підприємстві або парковці, саме по собі не означає, що охоронник повинен негайно надати вам доступ до архіву або скопіювати потрібний файл.
Якщо сталася важлива для вас подія, насамперед повідомте власника або адміністрацію системи, максимально точно назвіть місце та час і попросіть зберегти відповідний фрагмент. Якщо є ознаки правопорушення або запис може мати значення для його розслідування — звертайтеся до поліції та повідомте про наявність камер.
І головне — не втрачайте час.
Іноді найбільшою проблемою стає не відмова у видачі відео, а те, що до моменту офіційного звернення необхідний запис уже перезаписаний.
Для власників бізнесу висновок інший: порядок роботи з відеоархівом потрібно визначити до першого запиту на його отримання. Охоронник, адміністратор і керівник повинні розуміти, хто має доступ до записів, хто відповідає за їх збереження та як діяти, якщо відео необхідне правоохоронним органам або іншим особам.
Агентство безпеки «Камрат» у Кривому Розі та на території України понад 21 рік працює на ринку охоронних послуг, забезпечуючи фізичну та технічну охорону приватних і комерційних об’єктів, встановлення та обслуговування систем відеоспостереження й охоронної сигналізації, пультову охорону, контроль доступу та реагування мобільних груп. Фахівці агентства безпеки «Камрат» допоможуть не просто встановити камери, а спроєктувати систему відеоспостереження з урахуванням реальних ризиків об’єкта, необхідної тривалості архіву, захисту обладнання та організації доступу до записів.
Матеріал спеціально підготовлений для онлайн-медіа «КАМРАТ ГРУПА КОМПАНІЙ».
Зображення згенеровано за допомогою штучного інтелекту (ШІ).
Автор статті: директор групи компаній «Камрат» Абусов Олексій.